Чому справедлива трансформація потребує участі всієї громади ?
Чому справедлива трансформація потребує участі всієї громади та співпраці різних сторін
Яким буде Ладижин через 10-15 років? Чи залишиться він містом, у якому молоді люди бачать своє майбутнє? Які робочі місця тут з’являться? Якими будуть медицина, освіта, соціальні послуги та місцева економіка? Якою буде ситуація з екологією? На ці запитання немає готових відповідей. Їх не знайдуть за один день. Їх не знайдуть в одному кабінеті – ані в міськраді, ані в столиці, ані в офісі міжнародної організації. Майбутнє громади складається з безлічі різних потреб, ідей та можливостей, з голосів тисяч людей, які живуть, працюють і планують своє майбутнє саме тут. Справедлива трансформація починається не лише з планів і документів, а з розмови про те, якою громада хоче бачити себе в майбутньому.
Існує доволі простий і цікавий шлях: доручити відповіді на складні питання і розв’язання проблем якимось конкретним людям – хай складуть стратегію, порахують бюджет і ухвалять рішення. Але жодна окрема людина чи структура не володіє всією картиною того, що потрібно громаді. Підприємець бачить місто інакше, ніж працівник підприємства. Молода людина має інші потреби та інтереси, ніж батьки з дітьми чи пенсіонери. Представник громадської організації може краще бачити проблеми окремої вразливої групи, а місцева влада – знати, які рішення громада реально може ухвалити та профінансувати. Кожен із цих поглядів – лише частина правди про Ладижин.
Плани, написані без участі жителів та жительок, часто мають одну й ту саму долю: вони або не відповідають реальним потребам, або наштовхуються на спротив тих, кого мали б стосуватися. Логіка тут проста – рішення, ухвалене без діалогу, важче реалізувати, бо люди не відчувають його своїм. Його не захищають, коли стає складно і не підтримують, коли потрібні спільні зусилля.
Яскравим історичним прикладом стало закриття вугільних шахт у Великій Британії в 1980-х роках. Тоді уряд ухвалив різке рішення про згортання галузі, не забезпечивши достатньої участі місцевих громад у визначенні майбутнього територій та не підготувавши належних альтернатив для людей і місцевої економіки. Наслідками стали масштабні страйки, масове безробіття та тривала економічна депресія в шахтарських містечках.
Натомість подальший європейський досвід трансформації вугільних регіонів показав інший підхід: залучення жителів та жительок і інших зацікавлених сторін ще на етапі планування змін, а не після того, як основні рішення вже ухвалені. У такому підході фінансування є лише одним із елементів. Не менш важливим стає діалог, спільне визначення пріоритетів, пошук рішень і залучення місцевих людей до їх реалізації.
Одна громада – багато голосів
Слово «громада» часто сприймають так, ніби йдеться про одну велику групу людей з однаковими інтересами та потребами. Насправді громада більше схожа на картину, яку складають із багатьох пазлів.
Один пазл – молодь. Їй потрібні якісна освіта, робота, житло, можливості для розвитку, цікаве середовище однолітків, розваги. Якщо цих можливостей немає, вони шукатимуть їх в інших містах.
Інший пазл – люди, які працюють. Для них важливі стабільні робочі місця, гідна оплата праці, можливість перекваліфікуватися та знайти нову роботу, якщо економіка громади змінюється.
Поруч – підприємці. Вони зацікавлені в інвестиціях, інфраструктурі, доступі до ресурсів, ринків і кваліфікованих працівників. Саме розвиток місцевого бізнесу може створювати нові робочі місця та збільшувати економічну активність.
Є старше покоління. Для нього особливо важливі доступна медицина, соціальні послуги, тепло, безпечне середовище та фінансова стабільність. Є також внутрішньо переміщені люди, ветерани, вразливі групи громадян, які мають свої потреби та пріоритети.
При цьому інтереси усіх цих груп не суперечать один одному. Навпаки, вони багато в чому пов’язані. Якщо в громаді немає можливостей для молоді, вона виїжджає. Менше людей – менше працівників і споживачів, слабшає місцева економіка. Бізнесу стає складніше розвиватися, а громаді – отримувати необхідні доходи.
Це, своєю чергою, обмежує можливості для фінансування соціальних послуг та підтримки людей, які їх потребують.
Так само не можна розвивати бізнес, не думаючи про працівників. Не можна планувати нові робочі місця без розуміння того, які професії будуть потрібні. Не можна говорити про комфортну громаду, якщо частина людей не має доступу до базових послуг.
Саме тому важливо бачити не окремі інтереси, а всю картину майбутнього громади, сформовану з різних пазлів.
Хто ще творить майбутнє громади
Але громада – це не лише окремі групи жителів та жительок. Це також ті, хто має різні можливості та інструменти впливати на зміни.
Місцеве самоврядування має повноваження і відповідальність перетворювати спільне бачення на конкретні рішення. Саме на рівні громади ухвалюються рішення щодо місцевого бюджету, інфраструктури, комунальних послуг, просторового розвитку, освіти, соціальної підтримки та багатьох інших питань. Тому роль місцевої влади – не просто ухвалити рішення, а створити умови, за яких різні голоси будуть почуті, узгодити інтереси та забезпечити реалізацію домовленостей.
Неурядові та громадські організації виконують іншу, але не менш важливу функцію. Вони часто працюють безпосередньо з людьми та добре знають проблеми конкретних груп. Вони можуть допомогти залучити тих, хто рідко бере участь у публічних обговореннях, організувати діалог, провести дослідження, надати експертизу, навчити людей новим інструментам участі або допомогти громаді знайти ресурси для реалізації конкретної ініціативи.
Бізнес є не лише стороною, яка очікує сприятливих умов для роботи. У процесі справедливої трансформації він може бути одним із двигунів змін: інвестувати у створення нових виробництв, модернізацію підприємств, енергоефективність, розвиток нових напрямів економіки та підготовку працівників. Водночас бізнесу важливо розуміти, якою громада хоче бути в майбутньому і які кадри, інфраструктура та умови будуть для цього потрібні.
Експерти, освітні установи та науковці допомагають побачити те, що складно оцінити лише з повсякденного досвіду. Вони можуть аналізувати економічні, соціальні та екологічні тенденції, оцінювати ризики, пропонувати різні сценарії розвитку та допомагати перевіряти, наскільки запропоновані рішення справді можуть спрацювати.
Міжнародні партнери неабияк сприяють процесу позитивних змін, поєднуючи фінансову підтримку з експертизою, досвідом європейських громад, навчанням, доступом до нових інструментів і можливістю обмінюватися практиками з громадами, які вже проходили подібні трансформації. Така підтримка дозволяє громадам не лише реалізовувати конкретні проєкти, а й посилювати власну спроможність планувати зміни, залучати різні групи та знаходити довгострокові рішення для розвитку.
Але важливо розуміти, що роль міжнародних партнерів не в тому, щоб визначати майбутнє громади замість її жителів та жительок, а в тому, щоб допомогти громаді реалізувати власне бачення, надаючи для цього додаткові знання, досвід, ресурси та можливості.
Від участі до спільної дії
Участь у справедливій трансформації – це не лише можливість висловити свою думку. Справжня участь починається тоді, коли голоси людей впливають на рішення. Коли пропозиції жителів та жительок враховуються під час визначення пріоритетів. Коли бізнес розуміє, які зміни відбуватимуться і може запропонувати свої рішення. Коли громадські організації допомагають донести позиції тих, кого складно почути. Коли експерти допомагають перевірити життєздатність ідей. І коли місцева влада бере на себе відповідальність за те, щоб узгоджені рішення не залишилися лише словами.
Тобто справедлива трансформація – це не одноразова зустріч і не громадське обговорення заради формальності. Це постійний цикл: почути – обговорити – домовитися – спланувати – реалізувати – перевірити результат і, за потреби, змінити підхід.
Справедлива трансформація – не документ, який одного дня можна покласти на полицю. Це постійний процес пошуку відповідей на питання: якою ми хочемо бачити нашу громаду в майбутньому і що кожен із нас готовий зробити для цього?
Для Ладижина це питання не є суто теоретичним.
Розробка Плану дій зі справедливої трансформації громади розпочалася торік у вересні. До процесу долучилися понад 200 представників громадськості, бізнесу, місцевої влади та експертного середовища. У червні Робоча група погодила цілі та завдання Плану, а наступним кроком стало формування конкретних проєктних ідей. Продовжується робота над статутом територіальної громади, вже скоро розпочнуться громадські слухання. Після її ухвалення – стартує «Академія учасницької справедливої трансформації», під час якої кожен активний житель та жителька опанують механізми громадської участі та впливу на процес прийняття рішень задля розвитку Ладижинської громади.
Через 10-15 років Ладижин буде таким, яким його зроблять рішення, які ухвалюють сьогодні. Майбутнє громади – це спільна відповідальність. Воно складатиметься з багатьох рішень, голосів і дій. І чим більше людей, організацій та інституцій будуть не просто спостерігати за цими змінами, а брати участь у їх творенні, тим більше шансів, що Ладижин стане громадою, у якій хочеться не лише жити сьогодні, а й будувати своє майбутнє завтра.
Матеріал створено в рамках проєкту “Справедлива трансформація Ладижинської громади: розвиток через учасництво та партнерства” ГО “Форум розвитку громадянського суспільства” у співпраці з Асоціацією вугільних громад України, Ладижинською міською радою та КУ «Агенція місцевого економічного розвитку м. Ладижин» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Deutsche Gesellschaft für InternationaleZusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE).
Матеріал представляє позицію авторів і не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Deutsche Gesellschaft fürInternationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE).
#CSDF #ФРГС #DIY4Change #BMWE #GIZ #Power4JustTransition #ФондВідродження #СправедливаТрансформація #Громадська участь
