Навчальний візит до Німеччини: досвід трьох німецьких громад, про який варто знати
Як розвивати місто, коли його звична промисловість занепадає? Як створювати нові робочі місця, залучати молодь і враховувати думку мешканців? Ці питання були в центрі навчального візиту до Німеччини для грантерів проєкту «Посилення ролі громадянського суспільства у процесах справедливої трансформації та структурних змін у вугільних регіонах України».
У візиті взяла участь проєктна менеджерка Асоціації вугільних громад України Олена Янчишин. Навчальна програма охопила Герліц, Вайсвассер і Котбус, а завершальні зустрічі та підбиття підсумків відбулися в Берліні. Учасники знайомилися з досвідом місцевих громад і обговорювали потенційну користь для вугільних громад України.
Герліц: як наука може допомогти регіону змінитися
Перший день був присвячений Лужиці - німецькому регіону, де видобували вугілля. Під час зустрічей із науковцями та регіональними експертами учасники говорили про поступову відмову від вугілля і про те, як організувати зміни з урахуванням потреб громад.
Обговорили фінансування розвитку регіону, участь мешканців і громадських організацій у процесах ухвалення рішень та представництво інтересів вугільних громад на регіональному й федеральному рівнях. Також ішлося про збереження шахтарської спадщини та пошук нових можливостей для місцевої економіки.
У Герліці учасники відвідали Німецький центр астрофізики (DZA). Це великий науковий проєкт, який має підтримати розвиток Лужиці. Ідея в тому, щоб наукові дослідження дали регіону не лише нові знання, а й робочі місця, освітні можливості та співпрацю з бізнесом. За планом центру, там можуть працювати до тисячі людей — не лише науковці, а й технічні та адміністративні працівники.
Підготовка проєкту почалася у 2021 році, у вересні 2022-го його обрали для створення в Лужиці, а будівництво самого наукового центру почали готувати у 2023-му. Місце для майбутнього кампусу в Герліці визначили у 2024 році. Зараз центр ще розвивається.
Як мешканці Герліца впливають на рішення міста
У Герліці мешканцям не потрібно чекати, поки влада запросить їх до обговорення. Вони можуть самі запропонувати ідею для свого району, а громадська рада розгляне, як її втілити. На це місто щороку виділяє по 1 євро на кожного жителя. Якщо йдеться про міський проєкт, 300 підписів мешканців зобов’язують місто залучити їх до обговорення. А на подану петицію влада має відповісти протягом шести тижнів.
Для Асоціації особливо цінним був досвід залучення громадянського суспільства до змін. Зустрічі також допомогли побачити можливі напрями співпраці між Німеччиною та Україною — в освіті, молодіжних ініціативах і спільних проєктах.
Вайсвассер: як місто шукає нове майбутнє
Вайсвассер колись був потужним центром скляної промисловості та вугільної енергетики. Згодом місто втратило значну частину робочих місць, а його населення скоротилося більш ніж удвічі. Сьогодні воно шукає нові шляхи розвитку.
Під час зустрічі з представниками міста учасники дізналися про стратегію розвитку до 2035 року. Її розробляли за участі мешканців, громадських організацій і бізнесу. Такий підхід допомагає врахувати не лише плани влади, а й потреби людей.
Учасникам показали, як старі промислові будівлі можуть отримати нове призначення. Історичний залізничний вокзал перетворили на громадський та освітній простір. У колишній скляній фабриці проводять культурні заходи й облаштовують майстерні для дітей і молоді у співпраці зі школами та університетами.
Представники місцевої громадської організації поділилися досвідом роботи з мешканцями. Для змін потрібні не лише фінансування та хороші ідеї. Важливо налагодити довіру, постійно спілкуватися з людьми та залучати тих, хто готовий працювати над розвитком міста.
Ще однією темою були наслідки видобутку вугілля. З оглядової вежі Schwerer Berg учасники побачили кар’єр Нохтен, електростанцію Боксберг і території, які відновлюють після видобутку. Вони обговорили, хто відповідає за відновлення земель, які екологічні ризики можуть виникнути та як можна використовувати колишні промислові об’єкти.
Відновлення території — це не лише висаджування дерев чи створення озера. Потрібно заздалегідь вирішити, як ця земля служитиме громаді та чи зможе створити нові можливості для роботи й розвитку. Планувати це варто ще до закриття шахти чи кар’єру, щоб встигнути підготувати інфраструктуру, залучити інвестиції та знайти альтернативи для працівників.
Досвід Вайсвассера показує, що місто може шукати нові напрями розвитку після занепаду промисловості. Водночас він нагадує: якщо підготовку до змін розпочати запізно, громаді буде складніше подолати їхні наслідки.
Котбус: як оцінювати зміни та залучати молодь
Третій день був присвячений тому, як відстежувати зміни у вугільних регіонах, реагувати на відтік населення та залучати молодь до планування майбутнього.
У Центрі компетенцій з регіонального розвитку Федерального інституту BBSR учасникам розповіли, як оцінюють результати трансформації. Важливо враховувати не лише обсяг інвестицій і кількість нових робочих місць, а й якість життя, міграцію населення та задоволеність мешканців.
Окремо обговорили, як вугільним регіонам утримувати молодь і заохочувати людей повертатися. Серед прикладів — опитування молодих мешканців, залучення їх до обговорення майбутнього громад і створення інтерактивної карти молодіжних ініціатив.
Наші представники з України розповіли про Шкільний громадський бюджет (ШГБ) – можливість для учнів пропонувати й обирати ідеї, на які спрямують кошти, а також запропонували започаткувати обмін між молоддю українських і німецьких вугільних громад.
Після цього учасники відвідали Котбуське Східне озеро (Cottbuser Ostsee), яке створюють на місці колишнього вугільного кар’єру Котбус-Північ. Вони ознайомилися з планами облаштування набережної, туристичних і рекреаційних зон, а також обговорили відновлення території та її безпечне використання.
Цей приклад показує, що після завершення видобутку важливо не лише відновити землю, а й продумати, як вона служитиме людям. А щоб молодь залишалася в регіоні, їй потрібні можливості для навчання, роботи та участі в житті громади.
Берлін: підсумки візиту та подальша співпраця
Завершення навчальної поїздки відбулося в Берліні. Учасники зустрілися з представниками GIZ і німецьких організацій, зокрема QLEE та Organizing Germany.
Після зустрічей обговорили можливі напрями подальшої співпраці між українськими й німецькими партнерами.
Що об’єднує Герліц, Вайсвассер та Котбус
У кожного міста свій шлях, тому універсального рішення для справедливої трансформації немає. Але досвід Герліца, Вайсвассера й Котбуса показує, що зміни потребують завчасного планування та участі мешканців. Важливо створювати нові можливості для роботи й освіти, залучати молодь і заздалегідь вирішувати, як використовувати території після завершення видобутку.
Для українських вугільних громад цих міст досвід – нагода побачити можливі підходи й обговорити, як пристосувати їх до місцевих умов. Майбутнє громади залежить не лише від нових проєктів та інвестицій, а й від того, чи можуть її мешканці впливати на зміни.
Навчальний візит відбувся в межах проєкту “Посилення ролі громадянського суспільства у процесах справедливої трансформації та структурних змін у вугільних регіонах України” впроваджується Міжнародним фондом “Відродження”, фінансується Федеральним міністерством економіки та енергетики Німеччини (BMWE) та підтримується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Проєкт Power4Just Transition впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE) та спрямований на підтримку структурних змін у вугільних регіонах України через реалізацію комплексного механізму справедливої трансформації.