Нове життя колишнього вугільного розрізу в Німеччині
У Лужиці, історичному вугільному регіоні на сході Німеччини, колишній вугільний розріз Янішвальде отримав нове призначення. На його рекультивованих землях у вересні 2026 року запрацювали вітропарк Forst-Briesnig II та перша черга сонячного парку Bohrau.
Від видобутку вугілля до нового призначення
Свою історію вугільний розріз Янішвальде розпочав у 1970 році, а в 1976-му тут видобули перше буре вугілля. За наступні 47 років вдалось видобути близько 660 мільйонів тонн вугілля, більшу частину якого постачали на місцеву електростанцію.
Наприкінці 2023 року видобуток припинили. Електростанція продовжила працювати на вугіллі з інших вугільних розрізів, а її повне закриття заплановане на кінець 2028 року.
Сьогодні рекультивація території триває паралельно з розвитком нових енергетичних проєктів. Частину земель уже використовують для вітрового й сонячного парків, а на інших ділянках планують створити озера, відновити ліси та облаштувати сільськогосподарські землі.
Вітер, сонце і накопичення енергії
У вересні 2026 року на території вугільного розрізу запрацювали вітропарк Forst-Briesnig II та перша черга сонячного парку Bohrau. Вітропарк об’єднує 17 турбін загальною потужністю 105 мегаватів, а на сонячному майданчику площею близько 130 гектарів встановили приблизно 230 тисяч панелей. За оцінкою німецької енергетичної компанії LEAG, яка розвиває цей проєкт, сонячний парк зможе виробляти близько 130 гігават-годин електроенергії на рік.
Ще один крок у цьому напрямі компанія зробила у вересні 2026 року, розпочавши будівництво накопичувача GigaBattery Jänschwalde 1000. Його планують запустити у 2028 році. Накопичувач зможе зберігати надлишок електроенергії та повертати її в мережу, коли виробництво на вітрових і сонячних станціях зменшуватиметься. Його потужність становитиме 1 000 мегаватів, а місткість — 4 000 мегават-годин.
Що це дає місцевим громадам
Для місцевих громад це передусім додаткові кошти. За даними LEAG, вітровий і сонячний парки приноситимуть місцевим громадам загалом близько 1,2 мільйона євро на рік у вигляді муніципальних виплат. Ці кошти можна буде спрямувати на місцеві потреби: наприклад, на оновлення громадських просторів, підтримку послуг чи розвиток інфраструктури.
Є й інша користь: землі, які раніше використовували для видобутку вугілля, знову працюють на економіку регіону. Будівництво й обслуговування нових енергетичних об’єктів також можуть створювати нові робочі місця. Саме так зміни стають відчутними для людей: коли колишня промислова територія має нове призначення, а громада отримує ресурси й можливості для розвитку.