Від золовідвалу до найбільшої сонячної електростанції: як Словенія трансформує вугільні території
Що робити з територіями, які десятиліттями були частиною вугільної промисловості, а згодом втратили своє попереднє призначення?
У словенському регіоні Засав’є на це питання вже є практична відповідь. Там, де ще донедавна залишалися сліди вугільної енергетики, сьогодні працює Prapretno, найбільша діюча сонячна електростанція Словенії.
Територія, яка отримала нову функцію
Першу сонячну електростанцію Prapretno запустили у 2022 році. Її збудували на рекультивованій території, яку раніше використовували для складування відходів ТЕС Trbovlje.
У 2026 році комплекс розширили ще двома чергами, Prapretno 2 та Prapretno 3, а також доповнили батарейною системою накопичення енергії. Станом на вересень об’єкт працює у тестовому режимі. Його загальна встановлена потужність становить 9,8 МВт, а на майданчику встановлено понад 17 946 сонячних модулів.
Державна енергетична компанія Holding Slovenske elektrarne (HSE), яка реалізує проєкт, називає Prapretno одним із прикладів енергетичної трансформації регіону Засав’є. Територія, що раніше була частиною вугільної енергетичної інфраструктури, сьогодні отримала нову функцію у сфері відновлюваної енергетики.
Сонячна генерація разом із накопиченням енергії
Важливо й те, що Prapretno не обмежується лише сонячною генерацією. Поруч із електростанцією встановили батарейну систему потужністю 7 МВт та ємністю 14 МВт·год. Вона дає можливість краще узгоджувати виробництво сонячної електроенергії з потребами енергосистеми та ринку, а також підвищує гнучкість роботи всього комплексу.
За оцінкою HSE, після завершення розширення комплекс вироблятиме близько 9,8 ГВт·год електроенергії на рік, що можна порівняти з річним споживанням приблизно 2 000 домогосподарств.
Перший енергетичний проєкт Словенії з підтримкою Just Transition Fund
Prapretno важливий не лише як об’єкт відновлюваної енергетики. Це перший енергетичний проєкт у Словенії, який отримав співфінансування з Фонду справедливої трансформації ЄС.
HSE та уряд Словенії прямо пов’язують його з реструктуризацією вугільного регіону Засав’є. За даними Міністерства згуртованості та регіонального розвитку Словенії, загальна вартість проєкту Prapretno 2 і 3 разом із батарейним накопичувачем становить €13,623 млн, з яких €4,076 млн надає Фонд справедливої трансформації.
Важливо, що це фінансування спрямоване не лише на створення нової генерації. Воно допомагає дати нове призначення території, яка раніше була частиною вугільної енергетики.
Чому цей кейс важливий для вугільних громад
Prapretno добре показує, що справедлива трансформація не завершується на закритті старих промислових об’єктів. Наступний крок не менш важливий: зрозуміти, яку нову роль можуть отримати території, що втратили своє попереднє призначення.
У Prapretno колишній полігон відходів ТЕС після рекультивації став частиною сучасної енергетичної інфраструктури. Те, що раніше було пов’язане з вугільною генерацією, сьогодні працює вже на іншу енергетичну модель.
Для українських вугільних громад цей досвід цікавий саме як приклад повторного використання промислових і деградованих територій. Йдеться навіть не про те, що кожен колишній вугільний майданчик може або має перетворитися на сонячну електростанцію. Важливішим є сам підхід: шукати для таких територій нові функції, які можуть працювати на економіку громади, енергетику та її подальший розвиток.
Цей кейс показує справедливу трансформацію у дуже практичному вимірі: нове використання землі, нова інфраструктура і продовження енергетичної історії регіону вже на іншій технологічній основі.
